≤стор≥¤ ”крањни
Ќа головну стор≥нку
ѕерш≥ боњ ”ѕј проти √≥тлера

16 кв≥тн¤ 1942 року √оловна  оманда ”ѕј видала такий наказ своњм п''¤тьом новоорган≥зованим "летючим бригадам" партизан≥в:
1. Ќегайно розпочати першу фазу збройноњ боротьби проти √≥тлера.
2. Ѕлискавично провести вс≥ нам≥чен≥ операц≥њ контртерору проти репрезентант≥в н≥мецькоњ цив≥льноњ адм≥н≥страц≥њ в ”крањн≥ зг≥дно з врученими планами.
3.  ожен в≥дд≥л, виконавши нам≥чен≥ операц≥њ, мусить негайно розчленуватис¤ ≥ зникнути на м≥сц¤х або ¤кнайскор≥ше непом≥тно вертатис¤ назад до своњх баз на ѕол≥сс≥;
¬с≥м командирам партизанських груп наказуЇтьс¤ ч≥тко дотримуватись наших основних засад та новоњ бойовоњ тактики боротьби. —воЇчасно зв≥тувати √оловн≥й  оманд≥ ”ѕј про виконане завданн¤.
÷их нових партизан≥в ”ѕј спочатку було небагато.  ожна з 5-ти "летючих бригад" складалас¤ з доброњ бойовоњ сотн≥ во¤к≥в. јле њх ударна сила була досить в≥дчутна. –озчленовуючись на мал≥ оперативн≥ групи в≥д 5 до 10 во¤к≥в, вони розсипались ≥з ѕол≥сс¤ майже на вс≥ област≥ ѕравобережноњ ”крањни, тримаючись по можливост≥ л≥состепових район≥в. ƒе виникала потреба, сходились знову в сотн≥ ≥ нав≥ть д≥¤ли по к≥лька сотень разом дл¤ виконанн¤ оперативних завдань та дл¤ демонстрац≥њ "великоњ арм≥њ". ¬ основному ж вони мали наказ д≥¤ти лише малими групами, але в р≥зних м≥сц¤х одночасно.
ѕрот¤гом половини кв≥тн¤ та ц≥лого травн¤ 1942 року почали зл≥тати в пов≥тр¤ автомашини та р≥зн≥ установи  оховоњ аристократ≥њ в ”крањн≥ разом з њх пасажирами та ур¤довц¤ми. ¬с≥ м≥сцевост≥ були одночасно засипан≥ антиг≥тлер≥вськими лист≥вками, ¤к≥ по¤снювали, за що караЇ своњх нових "визволител≥в" збройне рам''¤ украњнськоњ нац≥њ, њњ арм≥¤ без держави.
÷≥ см≥лив≥ та невловн≥ операц≥њ партизан≥в ”ѕј в≥д≥гнали спок≥йний сон гестап≥вц≥в, вахмайстр≥в, ландв≥рт≥в, районових шеф≥в.
геб≥тском≥сар≥в, генерал-ком≥сар≥в та самого рейхском≥сара  оха, котрий мав свою "столицю" не в  иЇв≥, а в –≥вному. “ут було йому безпечн≥ше, у глибшому тилу н≥мецькоњ арм≥њ, хоч головне командуванн¤ орган≥в безпеки м≥стилос¤ у  иЇв≥. « ус≥х район≥в наших операц≥й попливли до  иЇва та –≥вного зв≥ти про неспод≥ваний новий "бандитизм" та що всюди ним керуЇ ¤кийсь "бандит ѕульпа". ¬с≥х н≥мц≥в огортаЇ психоз масового жаху перед украњнським "л≥сом". ћайже вс≥ нам≥чен≥ операц≥њ були проведен≥ планом≥рно. Ќаш≥ партизани, виконавши нам≥чен≥ завданн¤, "провалювалис¤" п≥д землю. Ѕагато в≥дд≥л≥в верталос¤ назад до своњх баз майже з подвоЇним складом кадр≥в. ƒо них вливалис¤ т≥ наш≥ люди ≥з степових район≥в, ¤ким загрожував арешт гестапо або вивезенн¤ на каторгу в Ќ≥меччину. ƒобровольц≥в усюди було б≥льше, але ми ще тод≥ не мали змоги њх моб≥л≥зувати в наш≥ р¤ди. Ќам бракувало старшин.
Ѕойов≥ акц≥њ поставили на ноги ц≥л≥ батальйони та полки есес≥вц≥в, жандармер≥њ й ≥нших допом≥жних збройних сил  оха. ¬они, однак, н≥де не могли н≥кого ви¤вити. ÷ей факт доводив менших та б≥льших г≥тлер≥вських "спец≥в в≥д бандитизму" до ¤вного шалу. Ќова збройна тактика ”ѕј Ч дим разом проти н≥мц≥в Ч знову прославила ≥м''¤ нашоњ арм≥њ по вс≥й ”крањн≥, ¤к це було в 1941 роц≥. ѕочала ширитись легенда про "величезну арм≥ю" ≥ т. ≥н. Ќаш≥ сили м≥цн≥ли. Ўколи та курси в пол≥ських базах готували нов≥ кер≥вн≥ та бойов≥ кадри, а √оловний Ўтаб опрацьовував нов≥ плани операц≥й другоњ фази нашоњ боротьби воЇнно-стратег≥чного характеру.
 уди б не приходили наш≥ партизани, вони всюди на м≥сц¤х мали докладну розв≥дку про ситуац≥ю ворога, ¤ку забезпечувала п≥дземна мережа зв''¤зку. ¬се населенн¤ ”крањни вже палало ненавистю до н≥мц≥в, а до нас ставилос¤ ¤к до свого р≥дного в≥йська. √осподарськ≥ установи, де н≥мц≥ були директорами, а украњнц≥ Ч чорноробами, посилали р≥зними шл¤хами ц≥л≥ обози харч≥в та ≥нших вар≥в не до н≥мецьких магазин≥в, а до нас, "у л≥с". Ћ≥карн≥ та аптекоуправл≥нн¤ передавали нашим партизанам повн≥ вантажн≥
машини медикамент≥в та вс≥л¤кого медично-сан≥тарного устаткуванн¤, включно з ц≥лими медично-зубол≥карськими каб≥нетами. —ел¤ни дуже
охоче всюди давали партизанам хл≥б та ≥нш≥ продукти в обм≥н на
с≥ль, цукор, промислов≥ товари, також кор≥в та коней, ¤ких партизани брали з н≥мецьких "державних господарств", тобто колишн≥х
радгосп≥в та колгосп≥в.
Ќа особливе визнанн¤ заслуговуЇ украњнська пол≥ц≥¤, що була на служб≥ п≥д командою н≥мецьких вахмайстр≥в. Ќа цих людей дехто
пробував кидати р≥зн≥ звинуваченн¤ за сп≥впрацю з н≥мц¤ми. ÷≥ обвинуваченн¤ безп≥дставн≥. якби украњнц≥ не п≥шли на службу до пол≥ц≥њ, то н≥мц≥ привезли б на њх м≥сце р≥зних чужинц≥в, ≥ тод≥ м≥сцеве населенн¤ ”крањни було б п≥д подв≥йним чужим батогом. ”крањнська пол≥ц≥¤ п≥д н≥мецькою окупац≥Їю, за вин¤тком де¤ких злочинних одиниць, сто¤ла на дуже високому моральному р≥в